Учня Єланецького професійного аграрного ліцею Дмитра Амальського нагороджено відзнакою Президента України «Майбутнє України». Відповідний Указ №356/2025 підписано Президентом України Володимиром Зеленським 30 травня 2025 року. 11 січня 2025 року для родини Амальських із села Іванівка Братської територіальної громади, що на Миколаївщині, розпочався з жахливої події. Полум’я охопило їхній приватний будинок, загрожуючи життю мешканців.

У цей критичний момент справжню мужність проявив п’ятнадцятирічний Дмитро Амальський – старший із п’яти дітей родини. Почувши крики матері, побачивши полум’я, що охопило будинок, Дмитро не розгубився – кинувся в приміщення на пошуки молодшого братика. Його першою думкою було не власне спасіння, а порятунок Владислава.

‒ Бачу, що воно горить. Чую, мама каже: «Де Владік?». Не може знайти його. Я пішов одразу шукати. Не рятувати себе, а шукати брата. Я його знайшов, – згадує Дмитро в розмові з одногрупниками.

Владислав лежав безпорадно біля ліжка. Не гаючи часу, Дмитро схопив хлопчика та виніс його на вулицю, хоча задимлення приміщення значно ускладнювало пошуки та вихід із будинку.

Передавши брата матері, яка вже викликала рятувальників і медиків, Дмитро разом з іншим братом не стояв осторонь, а мужньо боровся з вогнем, намагаючись врятувати рідну домівку. Його рішучість пояснюється просто: "Не міг втратити житло, адже сім'я велика".

На жаль, Владислав отримав опіки, перебував у лікарні в Миколаєві, переніс операцію.

Дмитро з великою теплотою та турботою говорить про молодшого братика:

‒ Владік дуже добрий, чемний, слухняний, тихенький, і мені його дуже шкода. Сподіваюсь, що він швидко набиратиметься сил, одужає і ми знову будемо всі разом.

Дмитро навчається в Єланецькому професійному аграрному ліцеї з 01 вересня 2024 року на І курсі в групі № 91, опановує професії "Тракторист ‒ машиніст сільськогосподарського виробництва. Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування. Водій автотранспортних засобів".

На другий день після страшної події сім’ю Амальських відвідали представники освітнього закладу – майстер виробничого навчання Фабриков В. В. та класний керівник Нирко М. С., які передали матеріальну допомогу від адміністрації ліцею: постільну білизну, матраци, ковдри, кухонний посуд, ‒ і кошти, адже сім’я втратила майже все.

Хлопці – одногрупники характеризують Дмитра як веселого та сміливого. Вони так відгукуються про вчинок юнака: "Ми вважаємо, що він справжній герой. Інший у такій ситуації міг би злякатися, вибігти, розгубитися тощо. А він швидко зреагував. Не розгубився, побіг і врятував свого братика".

За виявлену мужність та рішучість під час порятунку брата на пожежі працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі – ДСНС) відзначили Дмитра подякою. Речниця Головного управління ДСНС Ілляна Пацюк звернулася до юного героя зі словами щирої вдячності. «Ти великий молодець! Реально!» ‒ зазначила вона.

Історія Дмитра Амальського – це не просто розповідь про героїчний вчинок. Це приклад справжньої братерської любові, відваги та відповідальності. У свої п’ятнадцять років юнак проявив зрілість та самовідданість, гідні найвищої похвали. Його вчинок є нагадуванням про те, що справжні герої живуть серед нас, іноді ними стають звичайні хлопці, які в потрібний момент здатні на надзвичайні дії заради своїх близьких.

Ми всією душею бажаємо Владиславу швидкого одужання, а Дмитру – залишатися таким же мужнім та чуйним.